D
і be аім и ^Bahutabi
Uj noaiu izmmhmu 1920-1930
МЖочаткові 20-ті роки цього сторіччя
сумними літерами записалися в
історії України. Зятківський договір
Української Галицької Армії з Дені-
кіним з 6 листопада 1919 р. схвилю
вав наддніпрянців, які всіх галичан
визначали, як „зрадників". Варшав
ський договір України з Польщею з
20 квітня 1920 року обурив галичан,
які Симона Петлюру і його співро
бітників теж почали називати „зрад
никами". Хоч ті два договори були
за своїм характером різні, а за полі
тичною концепцією взаемосуперечні,
проте мали вони одне спільне: запе
речували соборність. І тому обидва
вони одностайно здвигнули „збручан-
ський мур" у психіці й ідеології ук
раїнців, поділивши їх на партикуля-
ристів — галичан і наддніпрянців.
Обидва закордонні державні центри
iflanucab сїЬанїКеарші
— Диктатура д-ра Євгена Петруше-
вича у Відні, як уряд Західньої Ук
раїнської Народної Республіки (сло
во „Область" скреслено) у Відні й
уряд Української Народної Республі
ки у Тарнові видавали свої пресові
органи, що їх головною, інколи єди
ною тематикою була не-то взаємна
полеміка, не-то просто лайка, при чо
му раз-у-раз обидві сторони користу
вались закидом „зради" на адресу
противника. Переводити в тій атмос
фері якусь поважну історично-полі
тичну аналізу Зятківського і Варшав-
ш