Basic HTML Version
коротко про bcecbim
big найменшого до
найбільшою ^
ЩаписаЬ СергШЗіеЗофинський
ВСТУП
Д і д найдавніших часів людина праг
не завжди побільшувати своє знан
ня про себе і про все довкола. І це є
зовсім зрозуміле: — коли ми жили
в печерах, інстинкт самозбереження
підказував нам, що треба поборювати,
а що охороняти. Світ був дуже упро
шений. Ми бачили по декілька кіло
метрів навколо себе, дивились на зо
ряне небо, і робили спроби користу
ватися добрами землі. Ми дивували
ся Місяцеві і поклонялися Сонцеві.
З містицизмом вслухувалися в зву
ки вітру і не знали, як пояснити дощ;
ми відчували тепло й холод, та ба
чили блискавки, але причини їх не
розуміли. З подивом дивилися ми на
комети, метеори і затьміння Сонця та
Місяця, і довго не знали, що таке
вогонь.
Людина почала ставити собі питан
ня й шукати відповіді на них. Розу
міння всього, що відкривалось для
неї з поступом розвитку розуму, бу
ло І € потрібне людині для самозбе
реження і покращання свого життя
на землі. А далі, з часом, людина
задумувалася над істотою свого „я",
над походженням життя, над смертю.
Звідки усе прийшло й куди все йде?