Basic HTML Version
Зібрав і опрацював
Роман Савицький, мол.
МУЗИЧНЕ ЖИТТЯ НА ВЕСЕЛО
(фрагменти, анекдоти)
Зимою 1832 року, коли великий скрипаль Нікольо Паґаніні
лежав недужий у Парижі, одинокою його розрадою була молодень
ка, весела селянська дівчина Нісетта, яка щодня приходила варити й
прибирати в його домі. Одного дня, коли скрипалеві покращало,
Нісетта прийшла до нього дуже сумна й заплакана. її судженого
брали до війська; заступника можна було дістати за 1500 франків,
але ж де дістати такі гроші?
Паґаніні стало жаль дівчини, яка йому допомагала в біді; він
потішив її та пообіцяв якось допомогти. На другий день маестро
купив звичайний дерев'яний черевик і, замкнувшись у своїй кімнаті,
не виходив кілька днів. В газеті появилось оголошення, що великий
Паґаніні виконає свій новий твір, але не на скрипці, а на дерев'яному
черевикові. Цілий Париж збігся почути й побачити таку чудасію.
Маестро з'явився на сцені і на дерев'яному черевикові, майстерно
переробленім на скрипку, він виконав нову фантазію про молоду
любов, заклик до зброї, боротьбу, тугу і, врешті, щасливий
поворот. Публіка була заворожена твором, бо Паґаніні грав, мов
чарівник, гіпнотизуючи всіх колиханням чародійного смичка. Після
концерту щаслива Нісетта одержала від маестра його черевик-
скрипку і більшу суму грошей, ніж було потрібно.
* * *
У 1882 році в містечку Шверін відкрито оперний сезон виставою
опери „Тангойзер" Ваґнера. Тому що будинок опери був легкої
конструкції і містився недалеко залізничої станції, шум поїзду часто
перешкоджав слуханню музики. Під час вистави опери „Тангойзер"
прийшло до смішного збігу обставин, про який довго згадували
мешканці містечка. При кінці 2-го акту в хвилині великого
драматичного напруження герой Тангойзер вирішує відбути прощу
до Риму. Він виступає на край сцени і з глибини душі співає „До
Риму!" В тому моменті за сценою рознісся свист льокомотиви,
178