— 91 —
но розбудило бажаннє читати св. Письмо і поясняти його пі
сля свого сумління. На таких основах почала ширитися серед
Українців деякі західно-європейські секти, як, приміром, бап-
тиська секта, що довго була в Росії відома під впливом „укра
їнської штунди". Однак і сі секти через переслідуваннє україн
ського слова стали послугуватися московською мовою і через
те відчужили Українців від себе.
Доперва в тій хвилі, як в Росії ставав можливий свобідний
розвій української мови в слові і письмі, навязувалася тісна
звязь українського народа з духовеньством. Кождий подув
свободи в Росії підносив зараз кличі українщення православ
ної та реформованих церков на Україні. Зараз повстало не
стримне пертє до відорвання їх від московських центрів, до
сотворення своїх церковних центрів, до зукраїнщення всего
богослуження, до пірвання всяких релігійних зносин з москов
ським народом та його релігійними організаціями. Сотки літ
приналежности до спільної церкви не зробили Українців по
дібними в релігійнім згляді до Москалів. Якраз ся переконала
їх, що релігійне чувство проявляється в Українця інакше, як
у Москаля. Через те Українці домагаються навіть в тій самій
церкві двох осібних національних організацій. Стремліннє до
осібних релігійних організацій в рамах тої самої віри показує
на ту велику ріжницю в релігійнім чувстві Українців та Моска
лів, яку відкрив в перше Микола Костомарів.
ТИШЧНЕ МОСКОВСЬКЕ СЕЛО.
Каже Микола Костомарів: „Москаль мало любить природу; у селянина
ду;ке рідко можна подибати на городі квітки, котрі знайдуться майже при
кождім домі українського хлібороба. Я знаю приклади, що господарі ви
рубували дерева біля своїх домів, погано збудованих, думаючи, що дере
ва псують красу виду. В скарбових селах, коли уряд зачав накланяти лю-
дий садити верби біля хат, надзвичайно трудно було спонукати, щоби під
ливали дерева, доглядали їх і не давали нищити. Коли в двайцятих роках
19. століття уряд приказав обсаджувати дороги деревами, то се видалося
московському народови таким тягарем, що жалі і нарікання відбилися в
народних піснях."