Basic HTML Version
У
Написав Антін Драган
Куди то тільки не кидала доля на
шим братом, яких тільки кордонів він
не переходив, у яких арміях не слу
жив, у яких в'язницях його воші не
гризли і в яких концентраційних та
борах його не мотлошили.
Чи ви чули коли про Міранду? Ра
ніше я також про неї нічого не чував
і нічого не знав, а проте ніколи її не
забуду.
Ні, мова не про чорнооку еспанку,
а про містечко над Ебром в еспансь-
кій провінції Бурґос. Положене в гір
ській кітловині на висоті яких 800
метрів понад поземом моря, воно мог
ло б бути ідеальним гірським курор
том для туберкольозників. Під час
другої світової війни там коштом аль-
янтів удержувано великий і на свій
лад славний концентраційний табір
— еспанці називали його „депози
том" — для чужинців, які опинилися
в Еспанії без дозволу та без відповід
них документів. Табір мав характер
перехідного і, якщо інтернованим за
опікувалось дипломатичне представ
ництво його країни, то еспанці не ро
били жадних труднощів, щоб такого
„інтернадо" з Еспанії вивезти. Виїмок
у цьому становили німецькі й італій
ські дезертири, інтерновані чужинці,
які були в Міжнародній бригаді під
час еспанської громадянської війни,
як і ті, проти яких будь-яка держава
мала застереження, себто вимагала
їхнього інтернування на час війни.
З огляду на обставини табір мав пе
реважно французький характер, хоча
були в ньому, мабуть, представники
усіх народів і рас. Від часу німецької
окупації Франції через цей табір пе
рейшли десятки, якщо не сотні тисяч
французів, жидів, поляків, яких піс
ля кількох тижнів побуту в тому „де
позиті" забирали їхні дипломатичні
представництва та вивозили: жидів
переважно до Палестини, а французів
і поляків прямо до їхній армій, що
воювали по боці альянтів в Африці
й опісля в Італії. Мабуть, більшість
вояків армій ген. де Ґолля і ген. Ан-
дерса, включно з високими і найви
щими старшинами, перейшли через
цей табір. Через нього перейшли й
тисячі американських,
англійських
та інших альянтських шпигунів і ди
версантів, що їх скидувано з літаків
чи в інший спосіб на захоплені нім
цями території, і вони, виконавши
свою місію, вертались назад до своїх
команд. Були й такі, що попали в ні
мецький полон і їм пощастило втекти
з німецьких „сталяґів" та продіста-
тись до Еспанії. Але, як сказано, всі
вони були в тому мірандському „де
позиті" перелетними птицями, бо їх
134