ГЕН. ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ ТУРЧИН
-осо&истии приятель
с
7ше7и^снта Лінкольн аШ^
(ПРИЧИНОК ДО ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ПОСЕЛЕННЯ)
Написав Орест
Городиський
Д^оселення українців в Америці є
далеко давніше від офіційного у
нас ,,90 років тому". Тривалішого
сліду не залишилось тільки тому, що
приїжджали одиниці, яким не пове
лося згуртуватися в будь-якій своїй
організації, і вони дуже скоро роз
пливалися в неукраїнському середо
вищі.
Не пощастило мені роздобути опи
ска добровольців, що прибули разом
з Косцюшком чи
Пулавським на
американський континент. Між тими
добровольцями можна натрапити на
українські прізвища нашої шляхти,
що виконувала службу в тодішній
Речі Посполитій.
Переглядаючи списки вояків, що
брали участь в американській цивіль
ній війні, можна на підставі прізвищ
припускати, що той чи інший є ук
раїнського походження. Багато укра
їнців прибули до ЗСА окружними до
рогами після польських
повстань:
листопадового в 1831 p., січневого
1863 р. та здушенні мадярського пов
стання армією ген. Паскевіча 1848 р.
Крім поляків, що жили під російсь
кою займанщиною, багато українців,
а то і москалів подалися на емігра
цію. Ті останні подавалися головно
до сумежних з Росією азійських кра
їн. Наприклад, в 50-их pp. 19 сторіч
чя особиста ґвардія шаха Ірану скла
далася головно з українців — дезер
тирів з царської армії — головно кар
них батальйонів та поляків, які ко
ристувались українською командою,
почасти й польською, а їхнім коман-
дантом був полковник Дяченко.
Після нещасливої кримської війни
росло незадоволення в рядах росій
ської армії, і серед рядовиків і серед
старшинського корпусу. Виникнення
таємних революційних гуртків підси
лювало внутрішнє кипіння. Ці гурт
ки ставили собі метою здобуття різ
них свобід, скасування панщини і,
якщо йде про поляків, членів тих
гуртків, то вони готувалися боротися
за політичну незалежність Польщі.
По закінченні кримської війни вда
лось деяким військовикам, головно
старшинам, невдоволеним
царським
самодержавієм, покинути Росію і по
датись у світ.
Про одного
такого
визначного
знавця піонірського, а також форти
фікаційного діла — українця — аме
риканського генерала Івана Васильо
вича Турчина, особистого приятеля
президента А. Лінкольна хочу пода
ти трохи зібраних мною даних й ін
формації!.
Польський щоденник „Дзєннік Чі-
каґоскі" у статті „Хроніка американ-
98